Полімери
Будь-який майстер беззаперечно погодиться з тим, що основним матеріалом для ремонту лобового скла є фотополімер (спеціальний клей), надалі просто полімер. Жоден ремонт не обходиться без нього. І від його якості та правильного застосування значною мірою залежить результат роботи. Тому при його виборі слід бути особливо уважним та відповідальним.
Під час ремонту лобового скла полімером заповнюють усі пустоти сколів та тріщин, а потім під дією ультрафіолетового опромінення відбувається його фотополімеризація, тобто затвердіння. В результаті маємо відремонтоване та склеєне пошкодження. Наскільки якісним буде такий ремонт, залежить від декількох факторів: професіоналізму майстра, якості самого полімеру, а також того, наскільки пошкодження брудне та старе. Якщо майстер володіє своєю справою, то результат ремонту переважно залежатиме від якості обраного полімеру, бо старі та брудні тріщини ми не рекомендуємо ремонтувати через їхню ненадійність та недоцільність.
Розберемося, які бувають полімери, чим вони відрізняються між собою та в якій ситуації використовувати той чи інший клей.
По-перше, вони відрізняються виробником. Є різні виробники як на європейському, так і на американському ринках. Кожен має свою лінійку полімерів із власними характеристиками, хімічною формулою, прозорістю, запахом та ін. І оскільки розробкою технології ремонту скла та її вдосконаленням вперше почали займатися ще в 70-х роках у США, закономірним є той факт, що світовими лідерами за якістю полімерів є саме американські виробники. Серед них сміливо можна назвати Glass Technology, Glass Mechanix, Delta Kits, Poly-Lite.
Лінійка полімерів американського виробника Glass Mechanix
Наступною основною характеристикою фотополімерів є їхня в'язкість, яка вимірюється в cps. Простими словами цю характеристику можна пояснити як текучість: наскільки полімеру легко заповнювати ті чи інші пустоти пошкодження. Ще простіше пояснення: мед більш в'язкий ніж вода. Тому чим більшу в'язкість має полімер, тим він густіший і тим важче йому проникати в тонкі затиснуті тріщинки, і особливо заповнити собою скол типу «Зірка». При застосуванні того чи іншого полімеру треба враховувати вид пошкодження (скол або тріщину яку ми ремонтуємо) та конфігурацію цього пошкодження. Сколи, як правило, заповнюють рідким полімером, що має низький показник в'язкості – 10...70 cps. Довгі тріщини рекомендуємо заповнювати густим полімером з причин, які будуть наведені нижче в цій статті.
Багато виробників прямо вказують конкретне значення в'язкості своїх полімерів, що спрощує їхній підбір. Але є один момент: показник в’язкості полімерів сильно залежить від температури. Якщо нагріти його, в'язкість знизиться, він стане рідшим і простіше буде заповнити проблемну ділянку пошкодженого скла. Таким прийомом часто користуються майстри, коли обережно підігрівають скло запальничкою чи феном. Конкретний приклад: американський виробник Poly-Lite вказує в характеристиках свого полімеру Poly-25 в'язкість 65 cps. Але це при ідеальних умовах (кімнатній температурі). У дуже спекотний літній день в'язкість може знизитися і до 30...40 cps. З цих причин інший американський виробник полімерів Glass Mechanix не наводить конкретних значень в'язкості. Він надає таку порівняльну таблицю, що, на нашу думку, є правильнішим.
Порівняльна таблиця полімерів американського виробника Glass Mechanix
Наступною характеристикою полімерів є прозорість, а точніше візуальний ефект, що досягається після їх фотополімеризації. Скло і пластик, в який, по суті, перетворюється полімер після затвердіння, мають майже однакові, але трохи різні коефіцієнти заломлення світла. Тому після ремонту пошкоджену ділянку скла ледь помітно. Щоб досягти максимального візуального ефекту, бажано використовувати густіший полімер, адже він буде менш помітним після затвердіння. Це одна з причин, чому довгу тріщину не варто заповнювати рідким полімером, бо вона буде помітніше відблискувати після ремонту.
Ще одна характеристика - це міцність полімеру на розрив після його висихання. Тут усе просто: густіший полімер міцніше склеює та краще утримує пошкодження. Щоб тріщини менше розкривалися після ремонту, використовуйте якомога густіший полімер на скільки це можливо. Затиснуті ділянки тріщин (перші 5..10 см від її краю, де проводилося свердління) можна заповнити рідким полімером, щоб не мучатися з густим, але в міру розкриття тріщини бажано переходити на густіший полімер.
Існує також таке поняття, як усадка полімеру. Під час процесу затвердіння він трохи (не критично) зменшується в об'ємі. Рідкий полімер має більшу усадку і сильніше зменшується в об'ємі порівняно з густим. Тому розломи та місця свердління «запечатують» найгустішим полімером, щоб у них не утворювалися бульбашки повітря. З цієї ж причини не варто заповнювати довгу і сильно розкриту тріщину дуже рідким полімером, оскільки під час опромінення ультрафіолетом у самій тріщині може виникнути велика кількість маленьких бульбашок повітря.
Час затвердіння. Полімери з вищим показником в'язкості сохнуть швидше порівняно з рідкими за однакових умов. На час фотополімеризації суттєво впливає доступ повітря. Полімер, накритий спеціальною плівкою і таким чином ізольований від повітря, сохне в рази швидше, ніж просто нанесений на скло.
Усі ці наведені характеристики та пояснення до них допоможуть вам швидко та правильно підібрати потрібний полімер. У нашому інтернет-магазині ми пропонуємо американські полімери відомих світових виробників Glass Mechanix та Poly-Lite. Детальну інформацію щодо кожного полімеру можна знайти на його сторінці.
Інформація для тих, хто хоче самостійно відремонтувати лобове скло
Важливо: Якщо Ви хочете виконати ремонт лобового скла свого автомобіля власними силами, то ми наполегливо рекомендуємо цього не робити, а звернутися до МАЙСТРА. Самостійний ремонт буде неякісним, а відремонтоване пошкодження - ненадійним з усіма наслідками.
Якщо Ви не знайшли майстра з ремонту скла, тоді, перед самостійним ремонтом, обов'язково виконайте наступну процедуру та дотримуйтеся рекомендацій:
1. Ще раз добре пошукайте МАЙСТРА :)
2. У жодному разі не мийте і не протирайте лобове скло мокрою ганчіркою. Тріщину можна протирати лише сухою тканиною або серветкою і тільки акуратно вздовж тріщини, щоб уникнути потрапляння в неї бруду.
3. Перевірте наявність бруду в тріщині, змочивши її трохи спиртом.
Чиста тріщина має стати напівпрозорою (якщо дивитися під певним кутом). Якщо тріщина брудна, бруд проявиться у вигляді чорних вкраплень або чорної смуги на "дні" тріщини.
Ремонтувати БРУДНІ тріщини ми НЕ РЕКОМЕНДУЄМО. Бруд погіршує адгезію полімеру зі склом, тріщина погано склеїться і з часом може розкритися. Сколи ремонтуються незалежно від давності. Категорично не рекомендуємо їх мочити або промивати чимось, оскільки подальший процес сушіння сколу займе багато часу.
4. У період осінь-зима-весна автомобілі найчастіше приїжджають на ремонт скла з мокрими тріщинами та сколами. Як наслідок, доводиться обов'язково сушити всю вологу з пошкодженої ділянки. Іноді цей процес займає багато часу, особливо сушіння сколів. Ми рекомендуємо проводити процес сушіння у закритому приміщенні з використанням звичайного фена. Сушити потрібно обережно, без локального перегріву скла - це дозволить уникнути подальшого росту тріщини.
Сухі та чисті тріщини мають темно-зелений відтінок, мокрі – напівпрозорі.
5. Ремонтувати скло можна ЛИШЕ в приміщенні, захищеному від прямих сонячних променів, за температури +15…+ 30ºС. Полімер (клеєвий склад) твердне лише під впливом ультрафіолету. Влітку на вулиці у сонячну погоду він фотополімеризується за лічені хвилини (1-2 хв), тому якісно заповнити пошкоджену ділянку фотополімером під сонцем ви не встигнете. Взимку або в хмарну погоду процес фотополімеризації на вулиці може тривати кілька годин через слабке ультрафіолетове випромінювання.
6. Детальніше про процес і технологію ремонту лобового скла можна почитати ТУТ
Важливо: щоб тріщина надійно та якісно склеїлася і згодом після ремонту не розкрилася, її необхідно заповнити полімером повністю, не залишаючи повітряних прогалин. Особливу увагу слід приділити ділянці, де тріщина доходить до краю скла і часто ховається під гумовий ущільнювач, молдинг або пластмасову накладку ("жабо").
Приклад ремонту простого круглого скола без інжектора
